Привіт, хочу розповісти про свою проблему. Близько 7 років тому ми з чоловіком розлучилися. Натомість від нашого шлюбу у нас залишилися син та донька. У доньки вже своя родина, а син винаймає квартиру зі своєю дівчиною. Здебільшого я весь час одна. Звичайно, діти іноді заїжджають у гості, проте цього мало, щоб не почуватися самотньою.
Півроку тому я почала зустрічатися з чоловіком, але в результаті розлучилися приблизно місяць тому. І ось я нещодавно зрозуміла, що вагітна. Але я розумію, що ми вже не разом, тому дитина швидше за все їй не потрібна.
А сама я не знаю, як бути: залишити дитину чи ні. Я розумію, що народжувати в такому віці великий ризик, тому що дитина може народитися з відхиленнями або я не зможу впоратися з сильним болем під час пологів.
Але з іншого боку, я б не почувалася так самотньою, якби в моєму житті з’явився маленький чоловічок, якому я буду потрібна. Я знаю, що він міг би наповнити моє життя чудовими миттєвостями. Так і не ухваливши рішення, я вирішила поговорити з донькою. Все їй розповіла, як є і запитала поради. Дочка сказала, що краще не залишати дитину. Я знаю, що вона каже правильно.
Сподіваюся, малюк мене зможе пробачити.
